- іскристий
- -а, -е.1) Який сяє іскрами (у 1, 2 знач.); блискучий. || Пінявий, пінистий, шумливий.2) перен. Яскравий, виразистий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
іскристий — [іскри/стией] м. (на) стому/ с т ім, мн. с т і … Орфоепічний словник української мови
іскристий — прикметник … Орфографічний словник української мови
голубувато-іскристий — прикметник … Орфографічний словник української мови
злотоіскристий — прикметник … Орфографічний словник української мови
зірчастий — а, е. 1) Формою схожий на зірку (у 3 знач.). || Блискучий, іскристий. 2) рідко. Те саме, що зоряний. •• Зірча/стий мак дикий мак … Український тлумачний словник
іскристість — тості, ж. Абстр. ім. до іскристий … Український тлумачний словник
іскристо — Присл. до іскристий … Український тлумачний словник
іскрявий — а, е, рідко. Те саме, що іскристий … Український тлумачний словник
іскряний — іскряна/, іскряне/, рідко. Те саме, що іскристий … Український тлумачний словник
роззолочений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роззолотити. || роззоло/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Розшитий або окантований золотом, позолотою. || Іскристий (про вино) … Український тлумачний словник